-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обме́жити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обме́жмо
2 особа обме́ж обме́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обме́жу обме́жимо, обме́жим
2 особа обме́жиш обме́жите
3 особа обме́жить обме́жать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обме́жив обме́жили
жін.р. обме́жила
сер.р. обме́жило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обме́жений
Безособова форма
обме́жено
Дієприслівник
обме́живши

Словник синонімів

ОБМЕ́ЖУВАТИ (установлювати певні межі чого-небудь), ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ЗВУ́ЖУВАТИ, ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, ЛІМІТУВА́ТИ. - Док.: обме́жити, зву́зити, локалізува́ти, лімітува́ти. Вигадують [дорослі] для підлітка різні правила, обмежують його бажання (О. Гончар); Обмежовувати джерела творчості зовсім не наша програма, ми, якраз навпаки, хочемо розширити та поглибити її (М. Коцюбинський); Так он яка ти, пані доле!Поволі звужувала коло Бажань, і вже не маю часу, Щоб вийти на безжурну трасу (І. Муратов); Вона [Центральна Рада] одразу локалізувала петроградську авантюру більшовиків (А. Головко); Статус дипломата значною мірою лімітував його [І. Кулика] громадську і літературну діяльність у Канаді (з журналу).