-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обману́тися, обману́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обмані́мося, обмані́мось, обмані́мся
2 особа обмани́ся, обмани́сь обмані́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обману́ся, обману́сь обманемо́ся, обманемо́сь, обмане́мся
2 особа обмане́шся обманете́ся, обманете́сь
3 особа обмане́ться обману́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обману́вся, обману́всь обману́лися, обману́лись
жін.р. обману́лася, обману́лась
сер.р. обману́лося, обману́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обману́вшись

Словник синонімів

ЗНЕВІРЯ́ТИСЯ (втрачати віру у кого-, що-небудь), РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИСЯ, ОБМА́НЮВАТИСЯ, СПРОНЕВІРЯ́ТИСЯдіал. - Док.: зневі́ритися, розчарува́тися, обезнаді́ятися, обману́тися, обмани́тися, спроневі́ритися. Ти не коривсь і не клонивсь недолі, Не зневірявсь у боротьбі ніколи, Ні разу зброї з рук не випускав! (І. Вирган); - Скажи, хіба ти ніколи не розчаровувалась у людях? (О. Донченко); А це кажуть, що Крутьчиха.. спакувалась і має виїхати кудись. Нагулялася, нажирувалася, а в Грицеві - обезнадіялась (Ю. Мушкетик); Він.. з острахом заглядав у невідому дівочу душу, боячися обманутися в ній (М. Стельмах); Отже, панотець спроневірився, не прийшов... (Лесь Мартович).