-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив облиша́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   облиша́ймо
2 особа облиша́й облиша́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа облиша́тиму облиша́тимемо, облиша́тимем
2 особа облиша́тимеш облиша́тимете
3 особа облиша́тиме облиша́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа облиша́ю облиша́ємо, облиша́єм
2 особа облиша́єш облиша́єте
3 особа облиша́є облиша́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
облиша́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. облиша́в облиша́ли
жін. р. облиша́ла
сер. р. облиша́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
облиша́вши

Словник синонімів

ЗАЛИША́ТИ (віддавати, передавати в чиєсь користування, в спадщину і т. ін.), ЛИША́ТИ, ПОЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ПЕРЕДАВА́ТИ, ОБЛИША́ТИрозм.,ОСТАВЛЯ́ТИ[ЗОСТАВЛЯ́ТИ]рідко. - Док.: залиши́ти, лиши́ти, полиши́ти, поки́нути, переда́ти, обли́шити, оста́вити[зоста́вити]. - Так схопимо за зябра, що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску. Тоді пани кинуть її і подадуться на службу, а землю залишать нам (М. Стельмах); Умерла раз на Соколію бідна вдова, а.. дрібним сиротам не лишила нічого (Ю. Федькович); Доробився він у тих лісах та на воді до того, що царинки свої позадовжував [заборгував], а дітей не в силі вивінувати [наділити посагом] хоч так, як його дєдьо [батько] йому по смерті своїй полишав (А. Крушельницький); Обзиваюся до синів, - шануйте старого батька! Не прогайнував нічо [нічого], не змарнував, але ще придбавта й вам передає (Лесь Мартович); Тому доля запродала Од краю до краю, А другому оставила Те, де заховають (Т. Шевченко); Князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй тільки будинок невеличкий у місті (Марко Вовчок). - Пор. заповіда́ти.
ПРИПИНЯ́ТИщо, з інфін. (якусь роботу, діяльність тощо), ПЕРЕСТАВА́ТИ, ПОКИДА́ТИ, КИДАТИ, ПОЛИША́ТИ, ОБЛИША́ТИ, ЗАЛИША́ТИ, ЛИША́ТИрідко,ЗГОРТА́ТИ[ЗГО́РТУВАТИ], ЗАКИДА́ТИрозм.,ПРИОСТАВА́ТИдіал.;ОБРИВА́ТИ (раптово). - Док.: припини́ти, переста́ти, поки́нути, ки́нути, полиши́ти, обли́шити, залиши́ти, згорну́ти, заки́нути, приостати, обірва́ти. Він припиняє творчу роботу і починає зводити власну майстерню (І. Волошин); - Еге, чого ж то вже спочивати? - здивувався Микола, не перестаючи махати ціпом (Грицько Григоренко); Може, не один багач, почувши ту Кармелеву пісню, покидає співати (Марко Вовчок); - Кидай, Нимидоро, прясти. Йди сядь коло мене (І. Нечуй-Левицький); Він доносив князеві, що полишає службу через те, що літа й здоров’я не дозволяють йому клопотатись такими трудними справами (Леся Українка); Мати почала обніматись та цілуватись з жінкою, а Роман облишив на хвилину роботу, зацікавлено розглядаючи незнайому (Ю. Збанацький); При кождій нагоді, на кождій громадській раді він не залишав доказувати користь і потреби такої дороги (І. Франко); Блажен, хто міг лишити рано Бенкети юності, до дна Її не випивши вина (переклад М. Рильського).