-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обли́пнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обли́пнімо, обли́пнім
2 особа обли́пни обли́пніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обли́пну обли́пнемо, обли́пнем
2 особа обли́пнеш обли́пнете
3 особа обли́пне обли́пнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обли́п, обли́пнув обли́пли, обли́пнули
жін.р. обли́пла, обли́пнула
сер.р. обли́пло, обли́пнуло
Активний дієприкметник
обли́плий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обли́пши, обли́пнувши

Словник синонімів

ОБЛЯГА́ТИ (про одяг, взуття - щільно прилягати до тіла з усіх боків), ОБТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ[ОХО́ПЛЮВАТИ], ОБІЙМА́ТИ, ОБПИНА́ТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ОБХВА́ЧУВАТИрозм.; ОБТИСКА́ТИ, ОБТИ́СКУВАТИ, ОБЖИМА́ТИ (перев. про взуття); ОБВИВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБГОРТА́ТИ[ОГОРТА́ТИ] (перев. про одяг - доладно, вишукано). - Док.: облягти́, обтягти́, обтягну́ти, обхопи́ти[охопи́ти], обійня́ти, обіп’ясти, обіпну́ти, обли́пнути, обліпи́ти, приста́ти, обхвати́ти, обти́снути, обжа́ти, обви́ти, опови́ти, пови́ти, обгорну́ти[огорну́ти]. Одягла [Зоня] свій парадний чорний костюм - фрак, що облягав її фігуру, наче лаковий листок (Ірина Вільде); Халяви чобіт щільно облягають литки; Витканий матір’ю червоний пояс туго обхоплював її стрункий стан (І. Цюпа); Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (О. Копиленко); Синя, золотом ткана туніка обіймала чудові форми молодого, наче з рожевого мармуру витесаного тіла (Юліан Опільський); Плаття було тепер тісне на неї, обпинало її (І. Сенченко); Обігнали згорбленого чоловіка в білому плащі, який облипав навколо його незграбного тіла (Є. Гуцало); Піднялася [Аглая Феліцітас]. Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (О. Кобилянська); Чорна сукня міцно обхвачувала її повні плечі (І. Нечуй-Левицький); Черевички на високих каблучках тісно обжимають вузеньку ступню (Григорій Тютюнник); Гнучкий стан [Дзвінки] обвивали дорогі запаски (В. Гжицький); Довга та чорна шата, мов хмара, його обгортала (Леся Українка); Чорна кашемірова сукня огортала її стан (А. Шиян).
ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ[ОСТУПИ́ТИ], ОПА́СТИ[ОБПА́СТИ], ОБТО́ВПИТИрозм.,ОБСТА́ТИрозм.,ОБСИ́ПАТИ[ОСИ́ПАТИ]рідше,ОКО́ЛИТИрідко,ОБЛІПИ́ТИпідсил. розм.,ОБЛИ́ПНУТИпідсил. розм.,ОБЛЯГТИ́підсил. розм.,ОБСІ́СТИпідсил. розм., ОБЛИ́ТИпідсил. розм.,ОБІЛЛЯ́ТИпідсил. розм.; ОБСКО́ЧИТИрозм.,ОБАРА́НИТИрозм. (швидко і раптово). - Недок.: ото́чувати, оточа́тирідкообступа́ти[оступа́ти], опада́ти[обпада́ти], обстава́ти, обсипа́ти[осипа́ти], обсипувати[оси́пувати]рідкооблі́плювати, облипа́ти, облипнути, обляга́ти, обсіда́ти, облива́ти. Танкісти і дівчата оточили молодих (О. Довженко); Кілька колгоспників обступили новеньку машину (Г. Епік); Він був середній на зріст і завжди дивувався, коли велетні сини оступали його, мов бір (Ю. Яновський); Собаки обпали робітників, сікалися до ніг (І. Франко); Вся увага на двері, за якими засідає комісія, всі поглядами на того, хто виходить звідти. Коли вийде, одразу обтовплять його (О. Гончар); Деякі вже обстали купу дівчат навкруги і жартували (І. Нечуй-Левицький); - Діти! - звернувся він до табунця босої простоголової дітвори, що вже встигла околити й дівку, і повозку (Л. Яновська); Дівчата, що обліпили акордеоніста,.. співали весільної (М. Руденко); Контору відкривають аж в дев’ятій ранком, але ми вже облягли її від сьомої (Мирослав Ірчан); Треба нам не прогавити князя. Бо як обсядуть його, тоді не проб’єшся й слово мовити (П. Загребельний); В кошарі його обливало ціле море овець (М. Коцюбинський); Антін Андрійович по-молодецькому скочив з коня, і його мов зграя гавенят, миттю обаранили діти (С. Добровольський).
ОБЛІ́ПЛЮВАТИ (пристаючи, прилипаючи, покривати собою поверхню кого-, чого-небудь з усіх боків), ОБЛИПА́ТИ, ЗАЛІ́ПЛЮВАТИ. - Док.: обліпи́ти, обли́пнути, заліпи́ти. Курява посіла на семінаристів, обліпила їм лиця (І. Нечуй-Левицький); Дівчинка не була гарною. Безбарвне волоссячко наче облипало її довгасту голівку (Л. Первомайський); По обличчях їздців спливали патьоки бруду, грязюка ліпилася на коштовну одіж, заліплювала дорогу збрую (П. Загребельний).
УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ] (про суцільну масу чого-небудь, рослинність тощо - заповнювати густо собою якусь поверхню, якийсь простір, предмет), ПОКРИВА́ТИ, КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ[ЗАСТЕЛЯ́ТИ], УСТЕЛЯ́ТИ[ВСТЕЛЯ́ТИ], УСТИЛА́ТИ[ВСТИЛА́ТИ], УСТЕ́ЛЮВАТИ[ВСТЕ́ЛЮВАТИ], УСІВА́ТИ[ВСІВА́ТИ], ЗАТЯГА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ОБЛИПА́ТИрозм.; ОБСИПА́ТИ[ОСИПА́ТИ], ПРИТРУ́ШУВАТИ, ПРИПОРО́ШУВАТИ, ПРИПУ́ДРЮВАТИ, ОПУ́ШУВАТИ, ОДЯГА́ТИрозм. (лягати шаром, випадати на якусь поверхню); ПОЙМА́ТИ (покривати собою - про воду). - Док.: укри́ти[вкри́ти], покри́ти, застели́ти, устели́ти[встели́ти], усла́ти[всла́ти], усі́яти[всі́яти], засі́яти, затягну́ти, затягти, обліпи́ти, обли́пнути, обси́пати[оси́пати], притруси́ти, припороши́ти, припу́дрити, напу́дрити, опуши́ти, одягну́ти, одягти́, пойня́ти (вкрити тонким шаром). Блакитні широкі долини.. вкриті буйними травами, квітами, свічадами озер (І. Багряний); Настане літо; жовтий цвіт Укриє липу до вершини (Я. Щоголів); Всю долину покрив квіток весняних цілий ліс (Леся Українка); Пухкийсніговий килим застеляв обидва береги (Я. Качура); Сльози застелили очі (А. Головко); Холодна цвіль затягнула мармурові плити (В. Кучер); Зелені здорові абрикоси густо обліплювали гілки (І. Нечуй-Левицький); Білий цвіт вишні обсипає хату пелюстками (М. Стельмах); Сніг перестав іти, але за ніч притрусив дахи (С. Скляренко); Густий іній опушував дерева (В. Собко); Мхи одягали камінь зеленим шовком (М. Коцюбинський); Розлилася вода, пойняла береги (П. Грабовський).
УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ] (про велику кількість кого-, чого-небудь - з’являючись десь або рухаючись в одне місце, скупчуючись, щільно розміщатися на чомусь, навколо когось, чогось), ПОКРИВА́ТИ, ОБСІДА́ТИ[ОСІДА́ТИрідше], ОБСИПА́ТИ, УСИПА́ТИ[ВСИПА́ТИ], ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОПАДАТИ, ОБСІВА́ТИ, ОБСІ́ЮВАТИ. - Док.: укри́ти[вкри́ти], покри́ти, обсі́сти[осі́сти], обси́пати, уси́пати[вси́пати], обліпи́ти, обли́пнути, обсі́яти. - Люди весь плац укрили. Куди не поглянь - старі або малі (М. Стельмах); Мирні зорі все покрили небо (І. Гончаренко); Діти повилазили на тин і обсіли його, неначе горобці (І. Нечуй-Левицький); До мене й муха не пристає, а вас так і обсипають (М. Номис); Всипали двір голодуючі люди (П. Грабовський); Бджоли обліплювали роями її [гречки] цвіти (Лесь Мартович); Денце макітри облипли мухи, наче насіли на щось солодке (М. Коцюбинський); Юрмилися навколо козаки, облипали кобзаря (З. Тулуб).