обладований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обладо́ваний обладо́вана обладо́ване обладо́вані
родовий обладо́ваного обладо́ваної обладо́ваного обладо́ваних
давальний обладо́ваному обладо́ваній обладо́ваному обладо́ваним
знахідний обладо́ваний, обладо́ваного обладо́вану обладо́ване обладо́вані, обладо́ваних
орудний обладо́ваним обладо́ваною обладо́ваним обладо́ваними
місцевий на/в обладо́ваному, обладо́ванім на/в обладо́ваній на/в обладо́ваному, обладо́ванім на/в обладо́ваних