-1-
іменник чоловічого роду
(борт човна) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний о́блавок о́блавки
родовий о́блавка о́блавків
давальний о́блавку, о́блавкові о́блавкам
знахідний о́блавок о́блавки
орудний о́блавком о́блавками
місцевий на/в о́блавку, о́блавкові на/в о́блавках
кличний о́блавку* о́блавки*

Словник синонімів

БОРТ (бокова стінка судна), ЛАГмор.; ОБЛА́ВОКзаст. (звичайно про борт невеликого судна). Федя ліг на одну з лав у човні і, перехилившись через борт, потягся губами до води (М. Трублаїні); Глухо плюскотіла за облавком чорна дунайська хвиля (Л. Первомайський).