обкурюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обку́рюватися, обку́рюватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обку́рюймося, обку́рюймось | |
2 особа | обку́рюйся, обку́рюйсь | обку́рюйтеся, обку́рюйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обку́рюватимуся, обку́рюватимусь | обку́рюватимемося, обку́рюватимемось, обку́рюватимемся |
2 особа | обку́рюватимешся | обку́рюватиметеся, обку́рюватиметесь |
3 особа | обку́рюватиметься | обку́рюватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обку́рююся, обку́рююсь | обку́рюємося, обку́рюємось, обку́рюємся |
2 особа | обку́рюєшся | обку́рюєтеся, обку́рюєтесь |
3 особа | обку́рюється | обку́рюються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обку́рюючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обку́рювався, обку́рювавсь | обку́рювалися, обку́рювались |
жін. р. | обку́рювалася, обку́рювалась | |
сер. р. | обку́рювалося, обку́рювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обку́рювавшись |