-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обкре́слювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обкре́слюймо
2 особа обкре́слюй обкре́слюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обкре́слюватиму обкре́слюватимемо, обкре́слюватимем
2 особа обкре́слюватимеш обкре́слюватимете
3 особа обкре́слюватиме обкре́слюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обкре́слюю обкре́слюємо, обкре́слюєм
2 особа обкре́слюєш обкре́слюєте
3 особа обкре́слює обкре́слюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обкре́слюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обкре́слював обкре́слювали
жін. р. обкре́слювала
сер. р. обкре́слювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обкре́слюваний
Безособова форма
обкре́слювано
Дієприслівник
обкре́слювавши

Словник синонімів

ОКРЕ́СЛЮВАТИ[ОБКРЕ́СЛЮВАТИ] (обводити що-небудь лінією, рисками), ОБРИСО́ВУВАТИрідше,ОПИ́СУВАТИ, РОЗМІЧА́ТИспец. (контури майбутньої деталі). - Док.: окре́слити[обкре́слити], обрисува́ти, описа́ти, розмі́тити. Він довго дивився на всі пункти плану, один окреслив кілька разів червоним олівцем (В. Собко); У звичайних випадках обвідна немовби обгортає всю сім’ю ліній, а лінії в своїй сукупності обрисовують обвідну (з посібника); Якщо в опуклому чотирикутнику сума протилежних кутів дорівнює двом прямим, то навколо нього можна описати коло (з підручника); Розмітити деталь перед обробленням.
ОКРЕ́СЛЮВАТИ[ОБКРЕ́СЛЮВАТИ] (робити обриси, контури чого-небудь виразними, рельєфними), ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, ОБРИСО́ВУВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ, ВІДТІ́НЮВАТИ. - Док.: окре́слити[обкре́слити], обмалюва́ти, обрисува́ти, відтіни́ти. Форма вигідно окреслювала її.. струнку постать (С. Чорнобривець); Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло, рельєфно обмальовувала круглі плечі (М. Коцюбинський); Світляна смуга ковзала по лискучому її волоссі, гарно обрисовувала її чисте чоло (І. Волошин); Його шию відтіняв кремовий комірець (О. Гуреїв).