обколюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обко́люваний обко́лювана обко́люване обко́лювані
родовий обко́люваного обко́люваної обко́люваного обко́люваних
давальний обко́люваному обко́люваній обко́люваному обко́люваним
знахідний обко́люваний обко́лювану обко́люване обко́лювані
орудний обко́люваним обко́люваною обко́люваним обко́люваними
місцевий на/в обко́люваному, обко́люванім на/в обко́люваній на/в обко́люваному, обко́люванім на/в обко́люваних