обковуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обко́вуватися, обко́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обко́вуватиметься обко́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обко́вується обко́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обко́вуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обко́вувався, обко́вувавсь обко́вувалися, обко́вувались
жін. р. обко́вувалася, обко́вувалась
сер. р. обко́вувалося, обко́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обко́вувавшись