-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обко́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обко́вуймо
2 особа обко́вуй обко́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обко́вуватиму обко́вуватимемо, обко́вуватимем
2 особа обко́вуватимеш обко́вуватимете
3 особа обко́вуватиме обко́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обко́вую обко́вуємо, обко́вуєм
2 особа обко́вуєш обко́вуєте
3 особа обко́вує обко́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обко́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обко́вував обко́вували
жін. р. обко́вувала
сер. р. обко́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обко́вуваний
Безособова форма
обко́вувано
Дієприслівник
обко́вувавши

Словник синонімів

ОБКО́ВУВАТИ[ОКО́ВУВАТИ] (куючи, покривати що-небудь металом), ОБКЛЕ́ПУВАТИ[ОКЛЕ́ПУВАТИ], КУВА́ТИрідше, СКО́ВУВАТИрідше. - Док.: обкува́ти[окува́ти], оку́тирідшеобклепа́ти[оклепа́ти], скува́ти. У кузні хлопці-ковалі вози обковують-кують... (М. Гірник); Вони [бояри] збирали озброєних мужів, радили по кузнях кувати списи, топори, коси, оковувати дубини (Юліан Опільський); Коли вже скує дід Півень воза, то це не віз, а танк! (О. Донченко).