обковувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | обко́вувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обко́вуймо | |
2 особа | обко́вуй | обко́вуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обко́вуватиму | обко́вуватимемо, обко́вуватимем |
2 особа | обко́вуватимеш | обко́вуватимете |
3 особа | обко́вуватиме | обко́вуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обко́вую | обко́вуємо, обко́вуєм |
2 особа | обко́вуєш | обко́вуєте |
3 особа | обко́вує | обко́вують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обко́вуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обко́вував | обко́вували |
жін. р. | обко́вувала | |
сер. р. | обко́вувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обко́вуваний | ||
Безособова форма | ||
обко́вувано | ||
Дієприслівник | ||
обко́вувавши |