-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обкле́їти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обкле́ймо
2 особа обкле́й обкле́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обкле́ю обкле́їмо, обкле́їм
2 особа обкле́їш обкле́їте
3 особа обкле́їть обкле́ять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обкле́їв обкле́їли
жін.р. обкле́їла
сер.р. обкле́їло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обкле́єний
Безособова форма
обкле́єно
Дієприслівник
обкле́ївши

Словник синонімів

ОБКЛЕ́ЮВАТИ[ОКЛЕ́ЮВАТИ] (клеючи, вкривати поверхню чого-небудь), ОБЛІ́ПЛЮВАТИрозм. - Док.: обкле́їти[окле́їти], обліпи́ти. Вони почали обклеювати шибки на веранді (В. Кучер); Ніна Федорівна набрала з нього [джерела] води повну пляшку, оклеїла її етикеткою (О. Гончар); І всяких всячин накупили, Всі стіни ними обліпили (І. Котляревський).