обкантувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обкантува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обканту́ймо | |
2 особа | обканту́й | обканту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обканту́ю | обканту́ємо, обканту́єм |
2 особа | обканту́єш | обканту́єте |
3 особа | обканту́є | обканту́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обкантува́в | обкантува́ли |
жін.р. | обкантува́ла | |
сер.р. | обкантува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обканто́ваний | ||
Безособова форма | ||
обканто́вано | ||
Дієприслівник | ||
обкантува́вши |