-1-
іменник жіночого роду
(образа) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний оби́да оби́ди
родовий оби́ди оби́д
давальний оби́ді оби́дам
знахідний оби́ду оби́ди
орудний оби́дою оби́дами
місцевий на/в оби́ді на/в оби́дах
кличний оби́до* оби́ди*

Словник синонімів

ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГАрозм., ОБИ́ДАрозм., ВРА́ЗА[УРА́ЗА]заст.,ШВА́БАзаст.; АФРО́НТзаст. (зроблена публічно). Пекучая ж образа та відчай не потухали в Ліди ув очах (Т. Осьмачка); Олена розплакалася. То не були сльози гіркого жалю чи невигоєної кривди (Ірина Вільде); [Мартіан:] Тепер твоє мовчання не поможе. Ти завдала мені тяжку зневагу (Леся Українка); Обида, що було стала пригасати, заворушилася ще з більшою силою (П. Панч); [Їжак:] Прощавай, Лисичко-сестричко!Відпусти мені всі гріхи, всі урази, якими я тебе вразив (І. Франко); Що значить афронт Леонтовича, я щось не зрозумів з вашого листа (М. Коцюбинський).