обжулювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | обжу́лювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обжу́люймо | |
2 особа | обжу́люй | обжу́люйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обжу́люватиму | обжу́люватимемо, обжу́люватимем |
2 особа | обжу́люватимеш | обжу́люватимете |
3 особа | обжу́люватиме | обжу́люватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обжу́люю | обжу́люємо, обжу́люєм |
2 особа | обжу́люєш | обжу́люєте |
3 особа | обжу́лює | обжу́люють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обжу́люючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обжу́лював | обжу́лювали |
жін. р. | обжу́лювала | |
сер. р. | обжу́лювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обжу́люваний | ||
Безособова форма | ||
обжу́лювано | ||
Дієприслівник | ||
обжу́лювавши |