обернений 2 значення

-1-
дієприкметник
(від: обе́рнути)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обе́рнений обе́рнена обе́рнене обе́рнені
родовий обе́рненого обе́рненої обе́рненого обе́рнених
давальний обе́рненому обе́рненій обе́рненому обе́рненим
знахідний обе́рнений, обе́рненого обе́рнену обе́рнене обе́рнені, обе́рнених
орудний обе́рненим обе́рненою обе́рненим обе́рненими
місцевий на/в обе́рненому, обе́рненім на/в обе́рненій на/в обе́рненому, обе́рненім на/в обе́рнених
-2-
прикметник
(інверсійний; такий, що викликає протилежні зміни)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обе́рнений обе́рнена обе́рнене обе́рнені
родовий обе́рненого обе́рненої обе́рненого обе́рнених
давальний обе́рненому обе́рненій обе́рненому обе́рненим
знахідний обе́рнений, обе́рненого обе́рнену обе́рнене обе́рнені, обе́рнених
орудний обе́рненим обе́рненою обе́рненим обе́рненими
місцевий на/в обе́рненому, обе́рненім на/в обе́рненій на/в обе́рненому, обе́рненім на/в обе́рнених

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обе́рнений обе́рнена обе́рнене обе́рнені
родовий обе́рненого обе́рненої обе́рненого обе́рнених
давальний обе́рненому обе́рненій обе́рненому обе́рненим
знахідний обе́рнений, обе́рненого обе́рнену обе́рнене обе́рнені, обе́рнених
орудний обе́рненим обе́рненою обе́рненим обе́рненими
місцевий на/в обе́рненому, обе́рненім на/в обе́рненій на/в обе́рненому, обе́рненім на/в обе́рнених

Словник синонімів

ОБЕ́РНЕНИЙспец. (який має змінений або протилежний порівняно із звичайним напрямок, розташування), ОБЕ́РНУТИЙ, ІНВЕРСІ́ЙНИЙ. Обернений порядок інтегрування; Інверсійний словник; Керченський півострів має обернений (інверсійний) рельєф (з посібника).