обезталанювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обезтала́нювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обезтала́нюймо | |
2 особа | обезтала́нюй | обезтала́нюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обезтала́нюватиму | обезтала́нюватимемо, обезтала́нюватимем |
2 особа | обезтала́нюватимеш | обезтала́нюватимете |
3 особа | обезтала́нюватиме | обезтала́нюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обезтала́нюю | обезтала́нюємо, обезтала́нюєм |
2 особа | обезтала́нюєш | обезтала́нюєте |
3 особа | обезтала́нює | обезтала́нюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обезтала́нюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обезтала́нював | обезтала́нювали |
жін. р. | обезтала́нювала | |
сер. р. | обезтала́нювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обезтала́нювавши |