обезпліднювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обезплі́днювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обезплі́днюймо | |
2 особа | обезплі́днюй | обезплі́днюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обезплі́днюватиму | обезплі́днюватимемо, обезплі́днюватимем |
2 особа | обезплі́днюватимеш | обезплі́днюватимете |
3 особа | обезплі́днюватиме | обезплі́днюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обезплі́днюю | обезплі́днюємо, обезплі́днюєм |
2 особа | обезплі́днюєш | обезплі́днюєте |
3 особа | обезплі́днює | обезплі́днюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обезплі́днюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обезплі́днював | обезплі́днювали |
жін. р. | обезплі́днювала | |
сер. р. | обезплі́днювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обезплі́днюваний | ||
Безособова форма | ||
обезплі́днювано | ||
Дієприслівник | ||
обезплі́днювавши |