обезвладнювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обезвла́днювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обезвла́днюймо | |
2 особа | обезвла́днюй | обезвла́днюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обезвла́днюватиму | обезвла́днюватимемо, обезвла́днюватимем |
2 особа | обезвла́днюватимеш | обезвла́днюватимете |
3 особа | обезвла́днюватиме | обезвла́днюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обезвла́днюю | обезвла́днюємо, обезвла́днюєм |
2 особа | обезвла́днюєш | обезвла́днюєте |
3 особа | обезвла́днює | обезвла́днюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обезвла́днюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обезвла́днював | обезвла́днювали |
жін. р. | обезвла́днювала | |
сер. р. | обезвла́днювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обезвла́днювавши |