обдутий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обду́тий обду́та обду́те обду́ті
родовий обду́того обду́тої обду́того обду́тих
давальний обду́тому обду́тій обду́тому обду́тим
знахідний обду́тий, обду́того обду́ту обду́те обду́ті, обду́тих
орудний обду́тим обду́тою обду́тим обду́тими
місцевий на/в обду́тому, обду́тім на/в обду́тій на/в обду́тому, обду́тім на/в обду́тих