-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обду́мувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обду́муймо
2 особа обду́муй обду́муйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обду́муватиму обду́муватимемо, обду́муватимем
2 особа обду́муватимеш обду́муватимете
3 особа обду́муватиме обду́муватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обду́мую обду́муємо, обду́муєм
2 особа обду́муєш обду́муєте
3 особа обду́мує обду́мують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обду́муючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обду́мував обду́мували
жін. р. обду́мувала
сер. р. обду́мувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обду́мувавши

Словник синонімів

ДУ́МАТИщо, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ[МА́ТИ НА МИ́СЛІ][МА́ТИ В МИ́СЛІі т. ін.]що, МА́ТИ ГА́ДКУпро кого-що,ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИрозм.; МІРКУВА́ТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗГА́ДУВАТИ, РОЗМИШЛЯ́ТИ, РОЗМИ́СЛЮВАТИ, МІЗКУВА́ТИрозм.,РОЗДУ́МУВАТИСЯрозм.,РОЗУМУВА́ТИрозм.,МЕТИКУВА́ТИрозм.,КУМЕ́КАТИрозм.,МИКИ́ТИТИрозм.,РОЗКИДА́ТИперев. із сл. розумом, умом і т. ін.,розм.,КМІТИ́ТИ[КМЕТИ́ТИ]розм.,КМІТУВА́ТИ[КМЕТУВА́ТИ]розм.,ГАДКУВА́ТИдіал.,МУСУВА́ТИдіал. (перев. без додатка - заглиблюватися в якісь думки, зважуючи, враховуючи всі деталі); НОСИ́ТИСЯз чим, розм. (приділяти надто багато уваги чомусь). - Док.: поду́мати, погада́ти, поми́слити, зміркува́ти, розміркува́ти, розми́слити, помізкува́ти, пометикува́ти, покуме́кати, розки́нути, подиви́тисярозм. - Нема тобі чого думати та гадати. Гаятись тепер небезпечно.., їдь і не сперечайся! (І. Нечуй-Левицький); Те, чого Левенець не мав і в думці, Самусь уже знав, як таблицю множення (П. Загребельний); Ченці і барони Розвернулись у будинках І гадки не мають - Бенкетують (Т. Шевченко); Еней один за всіх не спав; Він думав, мислив, умудрявся, Як Турна-ворога побить (І. Котляревський); Не візьму Марти я й сам, - помишляю (Марко Вовчок); Почав [Лазаревський] міркувати, чим і як допомогти Тарасу Григоровичу (З. Тулуб); Роздумуючи та розмірковуючи, вийшли наші друзі бруківкою за село (Д. Бедзик); Об чім же вона там не думала?.. об чім не розмишляла?.. чого то не розгадувала?.. (Г. Квітка-Основ’яненко); Розмислюючи, давав [Вишневецький] накази (І. Ле); З якогось часу Миколі починало подобатись мізкувати над задачками (Ю. Мушкетик); Частенько-часто, сидячи поруч із дівчиною, роздумувався він про свою жінку (Марко Вовчок); Сидячи вечорами в своїй кімнаті, самотній і худий, Льова Роттер отак невесело розумував (В. Підмогильний); Сидю я самотою в хаті та вже метикую: чи й, справді, не розлучиться мені з чоловіком? (А. Кримський); - Моя це і єсть пропозиція про червоний прапор; - от нехай Максим скаже: кумекали ми з ним про це ще в потаємному гуртку (Ю. Смолич); "Що робить?" - микитив наш Клим Нетудихата (С. Олійник); Дружина лише вражено зітхала, в душі горда за чоловіка, що вільно розкидав умом, удався на складні міркування (К. Гордієнко); - Як би вислизнути з-під ласкавої опіки? - кмітували друзі (Я. Качура); Він не тямив себе і, гадкую, не пам’ятає, що кричав тоді (В. Дрозд); Довго він мусував про своє безталання (Словник Б. Грінченка); Чого ж триматись, чого ж мучитись, чого ж у сутінках носитися з болісними думками й догадками? (М. Стельмах); - Чіпко!.. - молила вона. - Покинь [розбій].. - Побачу, Галю. Подивлюся... (Панас Мирний). - Пор. обду́мувати.
ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ, ПРИЦІ́ЛЮВАТИСЯрозм., ПРИЦІЛЯ́ТИСЯ розм., РОЗВАЖА́ТИрозм., МУДРУВА́ТИрозм., ОБЧИ́СЛЮВАТИ розм. рідше; ДОДУ́МУВАТИ, ДОМІРКО́ВУВАТИрозм., ДОМИ́СЛЮВАТИрозм. (остаточно, до кінця);ВИВА́ЖУВАТИ, ЗВА́ЖУВАТИ (даючи оцінку фактам, деталям і т. ін.); ПЕРЕЖО́ВУВАТИрозм. (знову, багато разів обдумувати). - Док.: обду́мати, проду́мати, обміркува́ти, поміркува́ти, розміркува́ти, обми́слити, обмізкува́ти, розду́мати, розсуди́ти, примі́ритися, приці́литися, розва́жити, помудрува́ти, обчи́слити, обревізува́тирідшедоду́мати, доміркува́ти, доми́слити, ви́важити, зва́жити, пережува́ти. Одна потіха, що, гуляючи, обдумую дещо, а в негоду кілком сиджу за столом (М. Коцюбинський); Василь Іванович, напевно, все вже продумав з погляду стратегії (А. Головко); А Цітерея тим часом новий обмірковує задум (М. Зеров); Цар слова її [цариці] обмислив, В думці все як слід обчислив, І синів без зайвих слів Враз покликати звелів (Л. Первомайський); Став я обмишляти і надумався так, що лучче поспитаюся я перш того співу (Марко Вовчок); Навмисне замкнув [двері Федір] зсередини, аби побути на самоті, обмізкувати все (Є. Куртяк); Помирившись з Яковом, вона тепер роздумує, як би то помирить його ще з свекром (Панас Мирний); Спершу треба розсудити, а тоді робити (прислів’я); - Там [на шахті] уже кілька комісій побувало, все приміряються, як ліпше загнуздати пливуна, - неохоче пояснював Остап (М. Ю. Тарновський); - Довго я мудрував, де б мені.. достати той пачпорт [паспорт] (О. Бодянський); Меккінець подумав трохи і закінчив: - Я сказав усе. За тобою слово. Можеш його зараз мені не говорити, а добре доміркувати (О. Досвітній); Не зразу я домислив, сивий, Як це забуть - моє, твоє... А бачу нині: тут кує Рільник життя своє щасливе (М. Рильський); Він думав усю дорогу, виважував, пригадував (Ю. Мушкетик); Ревно стежила вона [Евеліна] за Бальзаком. Вивчала кожний крок, зважувала кожний вислів (Н. Рибак); Саїд знов спинився й довго пережовував сказане (І. Ле). - Пор. 1. ду́мати.