обдзюбуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обдзю́буваний обдзю́бувана обдзю́буване обдзю́бувані
родовий обдзю́буваного обдзю́буваної обдзю́буваного обдзю́буваних
давальний обдзю́буваному обдзю́буваній обдзю́буваному обдзю́буваним
знахідний обдзю́буваний, обдзю́буваного обдзю́бувану обдзю́буване обдзю́бувані, обдзю́буваних
орудний обдзю́буваним обдзю́буваною обдзю́буваним обдзю́буваними
місцевий на/в обдзю́буваному, обдзю́буванім на/в обдзю́буваній на/в обдзю́буваному, обдзю́буванім на/в обдзю́буваних