-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний обдаро́вання обдаро́вання
родовий обдаро́вання обдаро́вань
давальний обдаро́ванню обдаро́ванням
знахідний обдаро́вання обдаро́вання
орудний обдаро́ванням обдаро́ваннями
місцевий на/в обдаро́ванні, обдаро́ванню на/в обдаро́ваннях
кличний обдаро́вання* обдаро́вання*

Словник синонімів

ТАЛА́НТ (видатні природні здібності людини), ХИСТ, ОБДАРО́ВАННЯ[ОБДАРУВА́ННЯ], ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, ТАЛА́Нрозм., ДАРУВА́ННЯрозм., ДАРуроч., КЕБЕ́ТАрозм., І́СКРА БО́ЖАрозм.Тепер я сама бачила, що в мене був хист, справжній талант художника (О. Донченко); Комедійне обдаровання письменника; Талант чи обдарування поета саме і проявляється в здібності творити хвилюючі образи і картини життя, образи, які до нього ніхто не створював (А. Малишко); Карнель не був упевнений у своїй талановитості, обдарованості (П. Загребельний); - Я його талан співецький Так високо поважаю, Що співцем своїм придворним Я зробить його бажаю (Леся Українка); Три дари відпущено було Шевченкові щедрою природою: дар співця, дар художника, дар письменника (поета й прозаїка) (М. Рильський); Чи так, батьку атамане? Чи правду співаю? Ех, якби-то!.. Та що й казать? Кебети не маю (Т. Шевченко); Панночка була (і єсть) гарна... має душу живу і навіть іскру Божу (Леся Українка). - Пор. зді́бність.