-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обва́жнювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обва́жнюймо
2 особа обва́жнюй обва́жнюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обва́жнюватиму обва́жнюватимемо, обва́жнюватимем
2 особа обва́жнюватимеш обва́жнюватимете
3 особа обва́жнюватиме обва́жнюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обва́жнюю обва́жнюємо, обва́жнюєм
2 особа обва́жнюєш обва́жнюєте
3 особа обва́жнює обва́жнюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обва́жнюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обва́жнював обва́жнювали
жін. р. обва́жнювала
сер. р. обва́жнювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обва́жнюваний
Безособова форма
обва́жнювано
Дієприслівник
обва́жнювавши

Словник синонімів

ОБВА́ЖНЮВАТИ (пригинати додолу своїм тягарем), ОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше. - Док.: обважни́ти, обтя́жити. Обвис на плечах ватник (мабуть, синів), Ще й дощ його осінній обважнив (В. Мисик); Вона з досади скрасніла,.. спалахнула червоніш від коралів, що їй шию обтяжували (О. Ільченко).
ОБТЯ́ЖУВАТИ (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого-небудь - про роботу, обов’язки і т. ін.; ускладнювати, робити важчим для сприймання), ТЯЖИ́ТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше, ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИпідсил., ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ підсил., ОБНАТУ́ЖУВАТИ діал. - Док.: обтя́жити, обважни́ти, переобтя́жити, переванта́жити, обнату́жити. Служба обтяжувала Петра Антоновича, вимагала частих виїздів (М. Олійник); Любо навіть було виконувати той наказ, він не тяжив, не сердив (Г. Хоткевич); Він багато читав, але ерудиція не обважнює йому плечі, книжна мудрість не робить старшим (Ю. Мартич); Своїх хлопців.. Яресько не особливо переобтяжував маршировками на толоці (О. Гончар); Як не міг [Сава] її кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хворий (О. Кобилянська); Ступакова зрозуміла, що Клаві не треба співчувати, її не треба умовляти, щоб не перевантажувала себе, бо дівчина образиться (Д. Ткач); Обнатужили його роботою (Словник Б. Грінченка).
УСКЛА́ДНЮВАТИ (робити складним, важким для сприйняття, перевантажуючи чим-небудь другорядним), ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯ́ЖУВАТИ, ПЕРЕНАСИ́ЧУВАТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ЗАПЛУ́ТУВАТИ, УТРУ́ДНЮВАТИ. - Док.: ускладни́ти, переобтя́жити, обтя́жити, перенаси́тити, обважни́ти, заплу́тати, утрудни́ти. Ускладнити виклад; Переобтяжувати мову діалектизмами; Хай великодушно пробачить мені ласкавий читач, що обтяжую ці оповідання передмовою (Ю. Збанацький); Іноді Манжура обважнює свої поезії надмірною кількістю епітетів - чотири, п’ять, а то й шість, сім до одного якогось об’єкта (з журналу); Дяк, бажаючи показатися,.. закручував, заплутував мелодію до того, що сам ставав як дурний у тім усім (Г. Хоткевич).