-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив оббрьо́хувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оббрьо́хуймо
2 особа оббрьо́хуй оббрьо́хуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оббрьо́хуватиму оббрьо́хуватимемо, оббрьо́хуватимем
2 особа оббрьо́хуватимеш оббрьо́хуватимете
3 особа оббрьо́хуватиме оббрьо́хуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа оббрьо́хую оббрьо́хуємо, оббрьо́хуєм
2 особа оббрьо́хуєш оббрьо́хуєте
3 особа оббрьо́хує оббрьо́хують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
оббрьо́хуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. оббрьо́хував оббрьо́хували
жін. р. оббрьо́хувала
сер. р. оббрьо́хувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
оббрьо́хувавши

Словник синонімів

ЗАБО́ВТАТИ (замочити, забризкати одяг, взуття знизу), ЗАБРЬО́ХАТИрозм., ОББРЬО́ХАТИрозм., ЗАТЕЛЕ́ПАТИфам., зневажл., ЗАДРИ́ПАТИфам., ЗАБЕ́ЙКАТИдіал. - Недок.: забо́втувати, забрьо́хувати, оббрьо́хувати. Вони пішли луками, поскидавши черевики, щоб не забрьохати їх у росу (І. Цюпа); - Де це ти так задрипала спідницю? (Словник Б. Грінченка); Бач, як штани забейкав (Словник Б. Грінченка). - Пор. забри́зкати.