-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | оббрива́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | оббрива́ймо |
2 особа | оббрива́й | оббрива́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | оббрива́тиму | оббрива́тимемо, оббрива́тимем |
2 особа | оббрива́тимеш | оббрива́тимете |
3 особа | оббрива́тиме | оббрива́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | оббрива́ю | оббрива́ємо, оббрива́єм |
2 особа | оббрива́єш | оббрива́єте |
3 особа | оббрива́є | оббрива́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
оббрива́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | оббрива́в | оббрива́ли |
жін. р. | оббрива́ла |
сер. р. | оббрива́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
оббрива́вши |
Словник синонімів
ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. - Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти. Щоб здаватися старшим, Гнат навіть вуса почав голити раніше пори (М. Стельмах); Чуб на лоба звис, як мичка... В перукарню йде Синичка.. - Брий негайно, перукар..! (С. Олійник); На моїх очах.. виголили йому лоб (О. Стороженко); - Тільки бритву, прошу вас, приготуйте мені. Треба зголити цю бороду (Д. Бедзик); Бояри вмить скомпонували.., Щоб голови всі обголяли, Чуприни довгі оставляли (І. Котляревський); - Винесуть йому черевики солдатські.. Збриють вуса, казанок дадуть і лопату (В. Кучер); Узяв [сотник] та півголови йому уподовж оббрив та й прогнав від себе (Г. Квітка-Основ’яненко).