-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оббрива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оббрива́ймо
2 особа оббрива́й оббрива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оббрива́тиму оббрива́тимемо, оббрива́тимем
2 особа оббрива́тимеш оббрива́тимете
3 особа оббрива́тиме оббрива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа оббрива́ю оббрива́ємо, оббрива́єм
2 особа оббрива́єш оббрива́єте
3 особа оббрива́є оббрива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
оббрива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. оббрива́в оббрива́ли
жін. р. оббрива́ла
сер. р. оббрива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
оббрива́вши

Словник синонімів

ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. - Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти. Щоб здаватися старшим, Гнат навіть вуса почав голити раніше пори (М. Стельмах); Чуб на лоба звис, як мичка... В перукарню йде Синичка.. - Брий негайно, перукар..! (С. Олійник); На моїх очах.. виголили йому лоб (О. Стороженко); - Тільки бритву, прошу вас, приготуйте мені. Треба зголити цю бороду (Д. Бедзик); Бояри вмить скомпонували.., Щоб голови всі обголяли, Чуприни довгі оставляли (І. Котляревський); - Винесуть йому черевики солдатські.. Збриють вуса, казанок дадуть і лопату (В. Кучер); Узяв [сотник] та півголови йому уподовж оббрив та й прогнав від себе (Г. Квітка-Основ’яненко).