обапіл 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж; розпиляна вздовж колода)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | оба́піл | оба́поли |
родовий | оба́пола | оба́полів |
давальний | оба́полу, оба́полові | оба́полам |
знахідний | оба́піл | оба́поли |
орудний | оба́полом | оба́полами |
місцевий | на/в оба́полі | на/в оба́полах |
кличний | оба́поле* | оба́поли* |