-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ні́я́ковий ні́я́кова ні́я́кове ні́я́кові
родовий ні́я́кового ні́я́кової ні́я́кового ні́я́кових
давальний ні́я́ковому ні́я́ковій ні́я́ковому ні́я́ковим
знахідний ні́я́ковий, ні́я́кового ні́я́кову ні́я́кове ні́я́кові, ні́я́кових
орудний ні́я́ковим ні́я́ковою ні́я́ковим ні́я́ковими
місцевий на/у ні́я́ковому, ні́я́ковім на/у ні́я́ковій на/у ні́я́ковому, ні́я́ковім на/у ні́я́кових

Словник синонімів

ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ (який відчуває збентеження), ЗНІЯКОВІ́ЛИЙ, НІ́Я́КОВИЙ, ЗНІ́ЧЕНИЙ, СКОНФУ́ЖЕНИЙрозм., ЗМІ́ШАНИЙрідко;ШОКО́ВАНИЙ. Місячними ночами збентежений до краю йшов [Юрко] далеко у поле, де над дорогою самотньо кривавіла горбата горобина (Ф. Малицький); Анна, спершись ліктями на стіл, листає якусь книгу.. Спиняюсь за два кроки від неї - нерішучий, зніяковілий (П. Колесник); Вся вона, мов зоряна розмова, мов пахучий вітер у траві, я ж такий сумний і ніяковий (В. Сосюра); До краю змішаний і засоромлений, Калинович сів у темнім куті.. і тільки збоку дивився на цю дівчину (І. Франко). - Пор. 1. збенте́ження, збенте́житися.
НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙрозм.,НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙрідше;НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙрозм.,РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙрозм.,ТЮХТІЮВА́ТИЙрозм.,ВАХЛАКУВА́ТИЙрозм.,МАМУЛУВА́ТИЙрозм.,ХАМУЛУВА́ТИЙрозм. (повільний, незграбний у рухах); НІ́Я́КОВИЙ (незграбний, неповороткий через сором’язливість); ВЕДМЕДКУВА́ТИЙ[ВЕДМЕДИКУВА́ТИЙ]розм. (перев. про дітей). Не хотілось показувати себе незграбним, вайлуватим. І він поспішав, а виходило ще гірше (І. Цюпа); Хлопці відразу ж почали борюкатись, кожухи, темна спецформа робили їх неоковирними, вайлуватими (О. Лупій); Перед очима в Панаса невідступно стояла постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна (М. Коцюбинський); Стадницький, повернувши на шлях, терпляче очікує невправного вершника (М. Стельмах); - Якась ти неповоротка, Надько, - бурчав. - Усе в тебе з рук падає, нічого ти до пуття не можеш довести... (Є. Гуцало); Інженер стояв серед кімнати, заклавши за спину руки. Товстий, мішкуватий і здивований (І. Ле); Зовсім навпаки йому був Жук: такий же чорний, такий же розвалькуватий, такий неохайний біля себе, як і давно! (Панас Мирний); Тут, на річці, Сирота не видавався таким тюхтіюватим. Спритно підтягнув човна, одним ударом увігнав у пісок короткого ломика, прип’яв човна (Ю. Мушкетик); Левада добре пам’ятав його високу мамулувату постать (І. Кириленко); Бурлаки ледве совали руками. Кухар і отаман мовчки осміхались.., дивлячись на хамулуватих неповертайлів-хліборобів (І. Нечуй-Левицький); Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі, мрійник і позер.. - Такий я був у Корсуні, над Россю (М. Рильський); Враз зникає його сором’язливість. Він уже не ведмедикуватий хлопчина з дубовими плечима (О. Донченко).
НЕЗРУ́ЧНИЙ (морально неприємний, обтяжливий для кого-небудь), НІ́Я́КОВИЙ, КОНФУ́ЗНИЙрозм. (який призводить до незручного становища). - Вам, певно, сподобається наше Закарпаття, - згодом сказав їй Небесник, щоб порушити незручну тишу (М. Томчаній); Незручне становище; В аудиторії запала ніякова мовчанка (Є. Гуцало); Маковейчик, оглянувшись, мало не скрикнув з несподіванки. Перед ним стояв, як йому здалося, той самий.. румун, з яким він мав випадкову і конфузну зустріч на висоті (О. Гончар).