німчити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ні́мчити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ні́мчімо, ні́мчім | |
2 особа | ні́мчи | ні́мчіть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ні́мчу | ні́мчимо, ні́мчим |
2 особа | ні́мчиш | ні́мчите |
3 особа | ні́мчить | ні́мчать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | ні́мчив | ні́мчили |
жін.р. | ні́мчила | |
сер.р. | ні́мчило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
ні́мчений | ||
Безособова форма | ||
ні́мчено | ||
Дієприслівник | ||
ні́мчивши |