напануватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | напанува́тися, напанува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | напану́ймося, напану́ймось | |
2 особа | напану́йся, напану́йсь | напану́йтеся, напану́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | напану́юся, напану́юсь | напану́ємося, напану́ємось, напану́ємся |
2 особа | напану́єшся | напану́єтеся, напану́єтесь |
3 особа | напану́ється | напану́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | напанува́вся, напанува́всь | напанува́лися, напанува́лись |
жін.р. | напанува́лася, напанува́лась | |
сер.р. | напанува́лося, напанува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
напанува́вшись |