напануватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив напанува́тися, напанува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напану́ймося, напану́ймось
2 особа напану́йся, напану́йсь напану́йтеся, напану́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напану́юся, напану́юсь напану́ємося, напану́ємось, напану́ємся
2 особа напану́єшся напану́єтеся, напану́єтесь
3 особа напану́ється напану́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напанува́вся, напанува́всь напанува́лися, напанува́лись
жін.р. напанува́лася, напанува́лась
сер.р. напанува́лося, напанува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
напанува́вшись