намісницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний намі́сницький намі́сницька намі́сницьке намі́сницькі
родовий намі́сницького намі́сницької намі́сницького намі́сницьких
давальний намі́сницькому намі́сницькій намі́сницькому намі́сницьким
знахідний намі́сницький, намі́сницького намі́сницьку намі́сницьке намі́сницькі, намі́сницьких
орудний намі́сницьким намі́сницькою намі́сницьким намі́сницькими
місцевий на/у намі́сницькому, намі́сницькім на/у намі́сницькій на/у намі́сницькому, намі́сницькім на/у намі́сницьких