наміняти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | наміня́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наміня́ймо | |
2 особа | наміня́й | наміня́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наміня́ю | наміня́ємо, наміня́єм |
2 особа | наміня́єш | наміня́єте |
3 особа | наміня́є | наміня́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наміня́в | наміня́ли |
жін.р. | наміня́ла | |
сер.р. | наміня́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
намі́няний | ||
Безособова форма | ||
намі́няно | ||
Дієприслівник | ||
наміня́вши |