намучитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | наму́читися, наму́читись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наму́чмося, наму́чмось | |
2 особа | наму́чся | наму́чтеся, наму́чтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наму́чуся, наму́чусь | наму́чимося, наму́чимось, наму́чимся |
2 особа | наму́чишся | наму́читеся, наму́читесь |
3 особа | наму́читься | наму́чаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наму́чився, наму́чивсь | наму́чилися, наму́чились |
жін.р. | наму́чилася, наму́чилась | |
сер.р. | наму́чилося, наму́чилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наму́чившись |