намудрувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | намудрува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | намудру́ймо | |
2 особа | намудру́й | намудру́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | намудру́ю | намудру́ємо, намудру́єм |
2 особа | намудру́єш | намудру́єте |
3 особа | намудру́є | намудру́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | намудрува́в | намудрува́ли |
жін.р. | намудрува́ла | |
сер.р. | намудрува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
намудрува́вши |