-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив намота́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намота́ймо
2 особа намота́й намота́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намота́ю намота́ємо, намота́єм
2 особа намота́єш намота́єте
3 особа намота́є намота́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. намота́в намота́ли
жін.р. намота́ла
сер.р. намота́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
намо́таний
Безособова форма
намо́тано
Дієприслівник
намота́вши

Словник синонімів

НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь),НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ[НАВЕРНУ́ТИ], НАВИ́ТИ[НАВИ́НУТИ]. - Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. вів він троє коней напувати, а вузли від усіх трьох намотав на руку (Г. Хоткевич); Він накручує на вудлище ліску (О. Донченко); - Нічого страшного, - сказав один з них [санітарів], - черепок цілий, - і навернув Тимкові на голові білу чалму (Григорій Тютюнник); Час від часу панночка відділяла пасмо свого чудового чорного волосся, навивала його на щипці (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький); — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський); Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко); Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (Василь Шевчук); // Запам’ятовувати, брати до уваги що-небудь. Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис); Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ’яненко); — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький); Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський); Радивон усе примічає, .. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко); — У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована. ..Парубок намотав на ус (Укр.. казки). намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко).

2. Робити висновки з чого-небудь; враховувати. [Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький); І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов); — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар); — Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко); Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: “Отаких нам і треба, енергійних, завзятих”. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко). закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий). намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров).

3. Розбиратися в чомусь, з’ясовувати що-небудь. Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький); На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис); Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич); // Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський); Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк); — Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах).

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький); — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський); Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко); Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (Василь Шевчук); // Запам’ятовувати, брати до уваги що-небудь. Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис); Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ’яненко); — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький); Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський); Радивон усе примічає, .. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко); — У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована. ..Парубок намотав на ус (Укр.. казки). намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко).

2. Робити висновки з чого-небудь; враховувати. [Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький); І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов); — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар); — Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко); Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: “Отаких нам і треба, енергійних, завзятих”. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко). закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий). намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров).

3. Розбиратися в чомусь, з’ясовувати що-небудь. Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький); На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис); Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич); // Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський); Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк); — Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах).

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький); — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський); Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко); Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (Василь Шевчук); // Запам’ятовувати, брати до уваги що-небудь. Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис); Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ’яненко); — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький); Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський); Радивон усе примічає, .. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко); — У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована. ..Парубок намотав на ус (Укр.. казки). намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко).

2. Робити висновки з чого-небудь; враховувати. [Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький); І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов); — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар); — Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко); Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: “Отаких нам і треба, енергійних, завзятих”. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко). закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий). намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров).

3. Розбиратися в чомусь, з’ясовувати що-небудь. Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький); На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис); Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич); // Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський); Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк); — Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах).

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький); — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський); Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко); Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (Василь Шевчук); // Запам’ятовувати, брати до уваги що-небудь. Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис); Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ’яненко); — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький); Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський); Радивон усе примічає, .. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко); — У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована. ..Парубок намотав на ус (Укр.. казки). намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко).

2. Робити висновки з чого-небудь; враховувати. [Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький); І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов); — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар); — Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко); Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: “Отаких нам і треба, енергійних, завзятих”. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко). закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий). намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров).

3. Розбиратися в чомусь, з’ясовувати що-небудь. Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький); На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис); Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич); // Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський); Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк); — Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах).

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький); — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський); Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко); Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (Василь Шевчук); // Запам’ятовувати, брати до уваги що-небудь. Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис); Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ’яненко); — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький); Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський); Радивон усе примічає, .. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко); — У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована. ..Парубок намотав на ус (Укр.. казки). намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко).

2. Робити висновки з чого-небудь; враховувати. [Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький); І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов); — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар); — Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко); Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: “Отаких нам і треба, енергійних, завзятих”. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко). закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий). намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров).

3. Розбиратися в чомусь, з’ясовувати що-небудь. Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький); На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис); Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич); // Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський); Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк); — Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах).

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький); — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський); Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко); Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (Василь Шевчук); // Запам’ятовувати, брати до уваги що-небудь. Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис); Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ’яненко); — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький); Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський); Радивон усе примічає, .. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко); — У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована. ..Парубок намотав на ус (Укр.. казки). намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко).

2. Робити висновки з чого-небудь; враховувати. [Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький); І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов); — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар); — Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко); Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: “Отаких нам і треба, енергійних, завзятих”. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко). закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий). намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров).

3. Розбиратися в чомусь, з’ясовувати що-небудь. Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький); На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис); Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич); // Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський); Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк); — Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах).