намножитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | намно́житися, намно́житись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | намно́житься | намно́жаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | намно́жився, намно́живсь | намно́жилися, намно́жились |
жін.р. | намно́жилася, намно́жилась | |
сер.р. | намно́жилося, намно́жилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
намно́жившись |