наметаний 2 значення

-1-
дієприкметник
(накиданий; досвідчений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наме́таний наме́тана наме́тане наме́тані
родовий наме́таного наме́таної наме́таного наме́таних
давальний наме́таному наме́таній наме́таному наме́таним
знахідний наме́таний наме́тану наме́тане наме́тані
орудний наме́таним наме́таною наме́таним наме́таними
місцевий на/у наме́таному, наме́танім на/у наме́таній на/у наме́таному, наме́танім на/у наме́таних
-2-
дієприкметник
(позначений стібками)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наме́таний наме́тана наме́тане наме́тані
родовий наме́таного наме́таної наме́таного наме́таних
давальний наме́таному наме́таній наме́таному наме́таним
знахідний наме́таний наме́тану наме́тане наме́тані
орудний наме́таним наме́таною наме́таним наме́таними
місцевий на/у наме́таному, наме́танім на/у наме́таній на/у наме́таному, наме́танім на/у наме́таних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наме́таний наме́тана наме́тане наме́тані
родовий наме́таного наме́таної наме́таного наме́таних
давальний наме́таному наме́таній наме́таному наме́таним
знахідний наме́таний наме́тану наме́тане наме́тані
орудний наме́таним наме́таною наме́таним наме́таними
місцевий на/у наме́таному, наме́танім на/у наме́таній на/у наме́таному, наме́танім на/у наме́таних