наманювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив нама́нювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нама́нюймо
2 особа нама́нюй нама́нюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нама́нюватиму нама́нюватимемо, нама́нюватимем
2 особа нама́нюватимеш нама́нюватимете
3 особа нама́нюватиме нама́нюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нама́нюю нама́нюємо, нама́нюєм
2 особа нама́нюєш нама́нюєте
3 особа нама́нює нама́нюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нама́нюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нама́нював нама́нювали
жін. р. нама́нювала
сер. р. нама́нювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нама́нювавши