-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив налуча́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   налуча́ймо
2 особа налуча́й налуча́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа налуча́тиму налуча́тимемо, налуча́тимем
2 особа налуча́тимеш налуча́тимете
3 особа налуча́тиме налуча́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа налуча́ю налуча́ємо, налуча́єм
2 особа налуча́єш налуча́єте
3 особа налуча́є налуча́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
налуча́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. налуча́в налуча́ли
жін. р. налуча́ла
сер. р. налуча́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
налуча́вши

Словник синонімів

ОПИНИ́ТИСЯ (з’явитися де-небудь несподівано або випадково; виявитися в незручному, невигідному становищі), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ПОПА́СТИСЯ, НАЛУЧИ́ТИрозм., УЧИНИ́ТИСЯ[ВЧИНИ́ТИСЯ]діал.; ПІДПА́СТИ (стати залежним від кого-, чого-небудь). - Недок.: опиня́тися, потрапля́ти, попада́ти, попада́тися, налуча́ти, підпада́ти. Вода ринула через борт, рибалки опинилися у воді (Ю. Яновський); Од того часу.. народ знов опинився в неволі в панів (І. Нечуй-Левицький); Нудатов вперше потрапив у таку екзотичну обстановку (З. Тулуб); Машина, проскочивши фронтову зону.., раптом потрапила під артилерійський обстріл (В. Кучер); Дай жінці волю, сам попадеш у неволю (прислів’я); От там, край очерету яма, коли б на неї не налучить (Панас Мирний); Вона так несподівано вчинилася обік Фрузі, що ся.. аж злякалася, побачивши її (І. Франко); Після першого поділу Польщі у 1772 році Галичина підпала під гніт Австро-Угорської імперії (з журналу). - Пор. 1. потрапля́ти.