наловити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | налови́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | налові́мо, налові́м | |
2 особа | налови́ | налові́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наловлю́ | нало́вимо, нало́вим |
2 особа | нало́виш | нало́вите |
3 особа | нало́вить | нало́влять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | налови́в | налови́ли |
жін.р. | налови́ла | |
сер.р. | налови́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
нало́влений | ||
Безособова форма | ||
нало́влено | ||
Дієприслівник | ||
налови́вши |