налаяти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | нала́яти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нала́ймо | |
2 особа | нала́й | нала́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нала́ю | нала́ємо, нала́єм |
2 особа | нала́єш | нала́єте |
3 особа | нала́є | нала́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нала́яв | нала́яли |
жін.р. | нала́яла | |
сер.р. | нала́яло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
нала́яний | ||
Безособова форма | ||
нала́яно | ||
Дієприслівник | ||
нала́явши |