-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив накри́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накри́ймо
2 особа накри́й накри́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накри́ю накри́ємо, накри́єм
2 особа накри́єш накри́єте
3 особа накри́є накри́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накри́в накри́ли
жін.р. накри́ла
сер.р. накри́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
накри́тий
Безособова форма
накри́то
Дієприслівник
накри́вши

Словник синонімів

ЗАСТА́ТИ (про які-небудь події, явища природи і т. ін. - відбутися, настати під час перебування кого-небудь у якомусь місці; несподівано виявити, знайти кого-небудь у якомусь місці, положенні, становищі), ЗАХОПИ́ТИ, ПРИХОПИ́ТИ, ПРИХВАТИ́ТИ, НАСТИ́ГНУТИ, НАСТИ́ГТИ, ЗАСЯГНУ́ТИ, ЗАСЯГТИ́, ЗАСКО́ЧИТИрозм., ЗАХВАТИ́ТИрозм., НАКРИ́ТИрозм., ЗАСТУ́КАТИрозм., ЗУСПІ́ТИдіал., ЗАСТИ́ГТИрідко, СПОБІ́ГТИрідко. - Недок.: застава́ти, захо́плювати, прихо́плювати, прихва́чувати, настига́ти, засяга́ти, накрива́ти, застига́ти, спобіга́ти. Схід сонця заставав косарів за роботою (В. Москалець); Ночували, де ніч захопила: в ровах при дорозі, в стодолах (М. Томчаній); Недалеко від панського займища Левка прихоплює світанок (М. Стельмах); Щасливий був, хто у своє село Вернув за дня, бо горе подорожнім, Як серед степу лихо засягло! (М. Рильський); На полі в житах нас заскочила злива (П. Козланюк); - Поверталась я з чужих сіл додому, а мене застукала хуртовина (М. Стельмах); І ось одного ранку дід застукав у садку свого внука (О. Донченко); Біжить вона, біжить. Стала її ніч застигати (О. Іваненко); І батька жалувать не стану, Як на крадіжці спобіжу (І. Манжура).
НАКРИВА́ТИ (у сполуч. із сл. на стіл, стіл - готувати стіл до їди, розставляючи в певному порядку посуд, страви і т. ін.); СЕРВІРУВА́ТИ (у сполуч. зі сл. стіл, обід, сніданок і т. ін. - звичайно щодо бенкетів, обідів у ресторанах тощо). - Док.: накри́ти, сервірува́ти. Потім, як у печі витопили, - треба на стіл накривати (Панас Мирний); Ресторатор Штені полетів стрімголов у загальний зал - сервірувати столик.. на чотири персони (Ю. Смолич).
НАКРИ́ТИ (влучивши в ціль вогнем, бомбовим ударом, зруйнувати, пошкодити, знищити її); УРА́ЗИ́ТИ[ВРА́ЗИ́ТИ], ПОРАЗИ́ТИрідше (перев. із сл. ціль); ПОДАВИ́ТИ (знищити діючу вогневу точку). - Недок.: накрива́ти, уража́ти[вража́ти], поража́ти, подавля́ти. Важка артилерія накрила ворожі позиції одним залпом (Ю. Смолич); Сучасна зброя може вражати ціль на дуже значних відстанях; Подавили [матроси] кулеметні гнізда, захопили мінометну батарею (В. Кучер).
УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ] (класти що-небудь зверху для тепла, захисту від чогось і т. ін.), НАКРИВА́ТИ, ПРИКРИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИрідше. - Док.: укри́ти[вкри́ти], накри́ти, прикри́ти, покри́ти. Обом вона стелила на канапі, вкладала їх спати й укривала ковдрою, щоб не замерзли (С. Чорнобривець); Почув [Роман], як хтось його вкриває (М. Стельмах); Марія накривала матір кожухом (В. Бабляк); Підсувалися [товариші] до нього, клали спати, як дитину, прикривали власними ковдрами (Мирослав Ірчан); Одрях старий, і покривали Многими ризами його, А все-таки не нагрівали (Т. Шевченко).

Словник фразеологізмів

накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький); — Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! — одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах); Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний); Друкарю! Не дрімай: де треба, точку [крапку] став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Л. Боровиковський); Стара напнула її [Настю] мокрим рядном. Най вона виб’є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський); Обпала [дружина] мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський). мов рядно́м накри́ти. Гордо [Настя] глянула!.. І знов, мов рядном накрила.— Хто з нас чорний, говоріть? (С. Олійник).

2. Піймати, захопити зненацька. — Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном. Війська там катма (З. Тулуб); Проштовхуючись до виходу, я гарячково мізкував, як накрити мокрим рядном брехунця-сусіду (А. Крижанівський); — Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок).

накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький); — Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! — одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах); Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний); Друкарю! Не дрімай: де треба, точку [крапку] став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Л. Боровиковський); Стара напнула її [Настю] мокрим рядном. Най вона виб’є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський); Обпала [дружина] мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський). мов рядно́м накри́ти. Гордо [Настя] глянула!.. І знов, мов рядном накрила.— Хто з нас чорний, говоріть? (С. Олійник).

2. Піймати, захопити зненацька. — Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном. Війська там катма (З. Тулуб); Проштовхуючись до виходу, я гарячково мізкував, як накрити мокрим рядном брехунця-сусіду (А. Крижанівський); — Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок).