-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив накопи́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накопи́чуймо
2 особа накопи́чуй накопи́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накопи́чуватиму накопи́чуватимемо, накопи́чуватимем
2 особа накопи́чуватимеш накопи́чуватимете
3 особа накопи́чуватиме накопи́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа накопи́чую накопи́чуємо, накопи́чуєм
2 особа накопи́чуєш накопи́чуєте
3 особа накопи́чує накопи́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
накопи́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. накопи́чував накопи́чували
жін. р. накопи́чувала
сер. р. накопи́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
накопи́чуваний
Безособова форма
накопи́чувано
Дієприслівник
накопи́чувавши

Словник синонімів

НАГРОМА́ДЖУВАТИ (зберігаючи й додаючи, поступово робити запаси чого-небудь), ЗБИРА́ТИ, НАКОПИ́ЧУВАТИрідше,КОПИ́ЧИТИрідко,ГРОМА́ДИТИрідко;ПРИЗБИ́РУВАТИ (поступово); НАБИРА́ТИ (поступово нагромаджуючи, досягати певної кількості чого-небудь); НАРО́ЩУВАТИ (гроші, відсотки, борги тощо); СКЛАДА́ТИ (речі, майно, гроші і т. ін.);АКУМУЛЮВА́ТИспец. (запаси енергії, води, біологічних речовин тощо). - Док.: нагрома́дити, зібра́ти, накопи́чити, призбира́ти, набра́ти, нарости́ти, скла́сти, насклада́ти. За два роки трави встигають добре розгалузити коріння, нагромадити в землі багато поживних речовин (П. Оровецький); Попрацювали руки і походили ноги, поки зібрали таке багатство (М. Коцюбинський); "Блискавка" [підпільна організація] поволі накопичує зброю (В. Козаченко); А їй не лишалось нічого більше, як.. піти десь за куховарку і так призбирувати засоби (О. Кобилянська); На зимовій сесії він не набрав потрібної кількості балів і з нього було знято стипендію (Григорій Тютюнник); Нарощують [липи] скарби і долю В комори урожайних літ, Розставивши по видноколах Зелену варту в шумі віт (П. Усенко); Продає Мотря молоко глечичок по глечичку, складає копійку до копієчки (Панас Мирний). - Пор. 1. нажи́ти.
НАГРОМА́ДИТИ (накидати, накласти у великій кількості або безладно, купою), НАВАЛИ́ТИ, НАВЕРНУ́ТИ розм.,НАКОПИ́ЧИТИрідше. - Недок.: грома́дити, нагрома́джувати, нава́лювати, вали́ти, наверта́ти, накопи́чувати, копи́чити. Йому було важко долати перешкоди, що їх нагромадила природа йому на дорозі (В. Гжицький); Ви тут [на столі] навалили, накопичили, ні ладу ні складу, - а тепер о! Все в порядку (І. Франко); Внизу.. було розкидане каміння, неначе хто зумисне навернув на зелену траву (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. нагорта́ти, 1. накла́сти, 1. нанести́.
НАБУ́ТИчого, рідше що (поступово збільшуючи, досягти якоїсь нової ознаки, якості тощо), НАБРА́ТИчого, що,НАБРА́ТИСЯчого, розм.,НАЖИ́ТИщо, розм.,ПРИБУ́ТИзаст.;НАГРОМА́ДИТИщо,НАДБА́ТИчого, що,ПРИДБА́ТИщо, розм.,НАКОПИ́ЧИТИщо, рідше (перев. із сл. досвід, знання, сила, здоров’я тощо). - Недок.: набува́ти, набира́ти, набира́тися, нажива́ти, нагрома́джувати, накопи́чувати. За півстоліття.. наш народ набув нових якостей (А. Малишко); Набирають сили добрі коні В теплій стайні після посівної... (І. Муратов); - Пожив і я... Світу побачив. Між знатними людьми культури набрався (А. Шиян); [Кирило:] І оце на все літечко до нас? Силу витрачену набувати, здоров’я наживати? (Панас Мирний); Спілка письменників уже нагромадила певний позитивний досвід роботи з літературною молоддю (В. Козаченко); - Мабуть, непогано жилось на віку, коли надбали од безклопіття такого зайвого здоров’я! (І. Нечуй-Левицький); Знання багато-багато за стільки віків ми придбали (В. Самійленко); Треба відступити, щоб зберегти сили і накопичити їх в час перепочинку (Ю. Смолич). - Пор. 1. здобува́ти.