-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наколо́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наколі́мо, наколі́м
2 особа наколи́ наколі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наколю́ нако́лемо, нако́лем
2 особа нако́леш нако́лете
3 особа нако́ле нако́лють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наколо́в наколо́ли
жін.р. наколо́ла
сер.р. наколо́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нако́лений, нако́лотий
Безособова форма
нако́лено, нако́лото
Дієприслівник
наколо́вши

Словник синонімів

НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИрозм.,СТРОМЛЯ́ТИрідше;НАНИ́ЗУВАТИ (перев. певну кількість); НИЗА́ТИ, ЗНИ́ЗУВАТИрідше (надівати що-небудь одне за одним на нитку, дріт і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ (міцно або із зусиллям). - Док.: настроми́ти, наді́ти, наколо́ти, наткну́ти, нашпили́ти, наштрикну́ти, строми́ти, наниза́ти, зниза́ти, насади́ти. От він настромив на махові вила чоботи та так їй і оддав, щоб і не доторкнутись до гаспидської відьми (О. Стороженко); Як ото на рибу червачка на гачок надівають, так оце й нашого брата - волею приманюють (Г. Хоткевич); - Сів я за стіл, перехрестився, наколов спичкою галушку, а вона наполовину з висівок (Григорій Тютюнник); Здеру по шматочку три шкури, А далі на палю наткну сатану (О. Стороженко); Аптекар, прочитавши записку, наштрикнув її на гачок (В. Петльований); Він вправно нанизував на вила цілі оберемки сіна і легко жбурляв їх у драбини (С. Добровольський); Зірки засяли в росяниці Такі, хоч враз нижи в разок (П. Воронько); Знижи мені оце намисто (Словник Б. Грінченка); На самому кінці тієї купи стримить високий, як стовп, камінь.., зверху товщий, неначе на стовп хтось насадив здорову голову (І. Нечуй-Левицький).