наклюнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наклю́нути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа наклю́не наклю́нуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наклю́нув наклю́нули
жін.р. наклю́нула
сер.р. наклю́нуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наклю́нувши