-1-
дієслово недоконаного виду
(вдосталь наїдатися - про птахів)

Словник відмінків

Інфінітив накльо́вуватися, накльо́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа накльо́вуватиметься накльо́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа накльо́вується накльо́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
накльо́вуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. накльо́вувався, накльо́вувавсь накльо́вувалися, накльо́вувались
жін. р. накльо́вувалася, накльо́вувалась
сер. р. накльо́вувалося, накльо́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
накльо́вувавшись
-2-
дієслово недоконаного виду
(продовбувати собі вихід; проростати; неясно виникати)

Словник відмінків

Інфінітив накльо́вуватися, накльо́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа накльо́вуватиметься накльо́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа накльо́вується накльо́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
накльо́вуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. накльо́вувався, накльо́вувавсь накльо́вувалися, накльо́вувались
жін. р. накльо́вувалася, накльо́вувалась
сер. р. накльо́вувалося, накльо́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
накльо́вувавшись

Словник відмінків

Інфінітив накльо́вуватися, накльо́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа накльо́вуватиметься накльо́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа накльо́вується накльо́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
накльо́вуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. накльо́вувався, накльо́вувавсь накльо́вувалися, накльо́вувались
жін. р. накльо́вувалася, накльо́вувалась
сер. р. накльо́вувалося, накльо́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
накльо́вувавшись

Словник синонімів

ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці - про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ[ПОСТАВА́ТИ], СТАВА́ТИ, З’ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ, НАРО́ДЖУВАТИСЯ, ФОРМУВА́ТИСЯ, ПОРО́ДЖУВАТИСЯ, СХО́ПЛЮВАТИСЯрідко,ТВОРИ́ТИСЯрідше,ПЛОДИ́ТИСЯрозм.; ПРИХО́ДИТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, НАЗРІВА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИСЯ[ПІДНІМА́ТИСЯ], ПРОЙМА́ТИ, РОЗВОРУ́ШУВАТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, НАКЛЬО́ВУВАТИСЯрозм.,ЗАКЛЬО́ВУВАТИСЯрозм. рідко (про думки, почуття); ЗРИНА́ТИ, ВИПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ПРОКИДА́ТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, РОЗКРИВА́ТИСЯ, ВИРО́ЮВАТИСЯ (в уяві, в пам’яті, а також у голові, в серці); ЗАКРАДА́ТИСЯ (мимоволі, непомітно). - Док.: ви́никнути, повста́ти[поста́ти], ста́ти, з’яви́тися, появи́тися, утвори́тися, ви́творитися, здійня́тися, зароди́тися, взя́тися[узя́тися]рідшенароди́тися, сформува́тися, породи́тися, схопи́тися, сплоди́тися, прийти́, пробуди́тися, назрі́ти, підійня́тися[підня́тися], пройня́ти, розворуши́тися, просну́тися, наклю́нутися, заклю́нутися, зри́нути, ви́плисти, ви́пливти, ви́плинути, сплисти́, спливти́, спли́нути, проки́нутися, збуди́тися, розкри́тися, ви́роїтися, прили́нутипоет.проли́нутирідшепоет, стре́льнутирозм. (раптово) закра́стися. Із нічого ніщо виникати не може (М. Зеров); Згадки пішли за згадками, картини стародавнього життя виникали одна за однією (І. Нечуй-Левицький); За його почином і головно на його акціях, повстала велика дестилярня [нафтоочисна фабрика] біля Дрогобича (І. Франко); Кримські гори постали поволі (Остап Вишня); І події минулих літ в уяві Михася поставали, як живі (С. Чорнобривець); Наші слова стають нашими ділами й судять нас люди "по ділах наших" (Леся Українка); - Я іноді хворію на ностальгію, цебто - у мене з’являється нудьга за батьківщиною (Ю. Яновський); Я прославлю тії рівнії права, що в історії ж уперше появились (П. Тичина); На будові утворився міцний, здібний колектив механізаторів і будівельників (з журналу); Створилась загроза повного розгрому частин Першої Кінної, що перебували тут (О. Гончар); Тепер уже витворюється і в Галичині інтелігенція непопівська (Леся Українка); Йому було й радісно, і боязко заразом, тривога здіймалась у серці (М. Коцюбинський); Напруженість у взаєминах хлопця та дівчини поволі зникала, зароджувалась дружба (А. Головко); Все йде, все минає - і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Т. Шевченко); - Щось не йметься мені віри, щоб це справді.. народжувалась сільська інтелігенція та й єдналася з нами (Б. Грінченко); Теорія художнього перекладу - наука молода, яка щойно починає формуватися (з газети); Чим довше існує пісня, тим більше породжується її варіантів (з журналу); Ось схопилась хуртовина, закурилася долина (Я. Щоголів); Твориться молоде місто (О. Довженко); [Корній Донченко:] Дай же, Боже, щоб вам.. з цих грошей ще гроші плодились (Б. Грінченко); Як то часто приходять мені на ум молоді літа (Марко Вовчок); В її серці на хвилю пробудилося гірке почуття жалю (І. Франко); Улас відчував, що в його душі назріває великий злам (Григорій Тютюнник); Серце його зав’ядало,.. піднімалася ненависть (Панас Мирний); Любов до тебе всю мене проймає (Леся Українка); Дрімаючі думи розворушились в голові Ломницького (І. Нечуй-Левицький); Неясна заздрість просипається в серці (О. Донченко); У нього наклюнулась ідея: нанести нашому голові новорічний візит (І. Рябокляч); Один Аркадій нічого не помічав: у голові все снувалися думки, які заклюнулись уночі (Дніпрова Чайка); Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (М. Старицький); Дивився в темряву, і перед ним одна за одною випливали картини сільського життя (Д. Ткач); Минуле спливало перед ними в дивному тумані (Л. Первомайський); Ох, невже ж таки кохання Прокидається в мені! (А. Кримський); [Принцеса:] Нова вступає в душу сила, одвага в серці будиться, як гляне на се нове життя (Леся Українка); Широкий світ розкривається перед нами, коли ми читаємо книги Івана Франка (М. Рильський); Оце як почав я.. те давнє згадувати, то й не потовплю споминок - вироюються та вироюються (Марко Вовчок); Мов з дівочого сну, мені спомин прилине про тебе (Л. Забашта); Думка пролинула (Леся Українка); І зненацька стрельнула в голові думка: "А чому б тобі, Стецьку, не втекти?" (І. Цюпа); Щось незбагненне, якийсь підлий страх закрався їй у серце (Д. Міщенко).
НАМІЧА́ТИСЯ (про подію, явище, почуття і т. ін. - визначатися в загальних рисах, з’являтися в перспективі, неясно, невиразно розпочинатися), ПОЗНАЧА́ТИСЯ, НАКЛЬО́ВУВАТИСЯрозм. - Док.: намі́титися, позна́чи́тися, наклю́нутися. - Вже намітився глибокий конфлікт між нею і класом (О. Донченко); У взаємовідносинах між шефом і підлеглими позначилася нова віха (Ірина Вільде); - А це правда, що в нього з Ясногорською щось накльовується? (О. Гончар).
ПРОРОСТА́ТИ (про рослини - пускати паростки), ПОРОСТА́ТИ, ПА́РОСТИТИСЯ, КІ́ЛЬЧИТИСЯ, НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ПУСКА́ТИСЯрозм., КЛЮ́ЧИТИСЯдіал., ЗУ́БИТИСЯдіал., НАЗУ́БЛЮВАТИСЯдіал.; НАКЛЬОВУВАТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ (про насіння, бруньки - починати проростати); ПРОНИ́ЗУВАТИщо, ПРОНИКА́ТИкуди (про коріння - проростати на певну глибину). - Док.: прорости́, порости́, накі́льчитися, пусти́тися, назу́битися, наклю́нутися, пробуди́тися, прониза́ти, прони́кнути[прони́кти]. Найпершая травинка, що на гробі весною проросте, - найпершим дзвоном прокаже радісно назустріч ранку: Беатріче! (Т. Осьмачка); Всі вулиці у Вербівці ніби зумисне обсаджені високими вербами: то поросли вербові кілки тинів (І. Нечуй-Левицький); Вже жито почало пароститися (Словник Б. Грінченка); Кидав [Мирон] жито в ріллю, як у пухку постіль, воно кільчилося, виростало вруном (Б. Харчук); Буває так, що насіння накільчиться раніше строку висіву (з журналу); З липового зруба молоді паросточки пустились, вигналась високо береза (Марко Вовчок); В пухкій чорноземній ріллі ключилось зерно, засіяне ще вчора; і творилосьодвічне чудо - незбагненне таїнство проростання хліба (І. Цюпа); З тої пісні випливали на рушник червоні півні й чорні китички, розцвітали гарячі ружі, зубилися ніжні листки (з журналу); На екрані сходу Назубилось гілля (В. Мисик); Листя на деревах ще тільки наклюнулось, але воно вже зеленіло (О. Гуреїв); Пробуджується літеплом насіння (М. Бажан); Своїм довгим корінням одні рослини пронизують бархан, інші утворюють густу сітку на його поверхні (з підручника); Основне коріння плодових дерев проникає в ґрунт на глибину до двох і більше метрів (з журналу). - Пор. 1. пробива́тися.