найстигліший 1 значення

-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний найсти́гліший найсти́гліша найсти́гліше найсти́гліші
родовий найсти́глішого найсти́глішої найсти́глішого найсти́гліших
давальний найсти́глішому найсти́глішій найсти́глішому найсти́глішим
знахідний найсти́гліший найсти́глішу найсти́гліше найсти́гліші
орудний найсти́глішим найсти́глішою найсти́глішим найсти́глішими
місцевий на/у найсти́глішому, найсти́глішім на/у найсти́глішій на/у найсти́глішому, найсти́глішім на/у найсти́гліших