найслушніший 1 значення

-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний найслушні́ший найслушні́ша найслушні́ше найслушні́ші
родовий найслушні́шого найслушні́шої найслушні́шого найслушні́ших
давальний найслушні́шому найслушні́шій найслушні́шому найслушні́шим
знахідний найслушні́ший найслушні́шу найслушні́ше найслушні́ші
орудний найслушні́шим найслушні́шою найслушні́шим найслушні́шими
місцевий на/у найслушні́шому, найслушні́шім на/у найслушні́шій на/у найслушні́шому, найслушні́шім на/у найслушні́ших