надубити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надуби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надубі́мо, надубі́м
2 особа надуби́ надубі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надублю́ надубимо́, надуби́м
2 особа надуби́ш надубите́
3 особа надуби́ть надубля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надуби́в надуби́ли
жін.р. надуби́ла
сер.р. надуби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надуби́вши