надмір 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду
(зайва кількість)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний на́дмір  
родовий на́дміру  
давальний на́дміру, на́дмірові  
знахідний на́дмір  
орудний на́дміром  
місцевий на/у на́дмірі, по на́дміру  
кличний на́дміре*  

Словник синонімів

НАДЛИ́ШОК (кількість кого-, чого-небудь, що перевищує потребу), ЛИ́ШОК, НА́ДМІР, ПЕРЕБІ́Р розм.Надлишок хліба; Надлишок робочої сили; Повіки самі злипаються, і надмір сльозової води між ними випливає назовні (Ірина Вільде); Дійсні факти і справжні люди не терплять ні перебору, ні недобору (В. Минко).
НА́ДМІРчого (вищий ступінь вияву, розвитку чого-небудь - перев. почуттів, фізичних та духовних сил і т. ін.), НАДЛИ́ШОК, ЗАЙВИНА́, ПОВНОТА́, ПО́ВІНЬпоет., ПОВНОВО́ДДЯпоет., НА́ТОВПрозм., ПО́ВНЯрідше, ПО́ВНЯВАрідше.Вона зиркала на всіх своїми чималими веселими та ясними карими очима, неначе на всіх бризкала з очей надміром свого щастя-долі (І. Нечуй-Левицький); Надмір сил у кожнім русі, Кров жива в ударі кожнім (М. Рильський); - Та-ак! - не витримав напруження хтось у перших рядах крісел і ніби видихнув зайвину широкого захоплення (І. Ле); Від повноти почуттів Котовський ляснув Ласточкіна по плечу (Ю. Смолич); ..В погляді його була повінь гніву (О. Довженко); Повноводдя почуттів; Личко од натовпу почуттів та від сліз горіло (Панас Мирний).
-2-
прислівник
(надміру) незмінювана словникова одиниця [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний на́дмір  
родовий на́дміру  
давальний на́дміру, на́дмірові  
знахідний на́дмір  
орудний на́дміром  
місцевий на/у на́дмірі, по на́дміру  
кличний на́дміре*  

Словник синонімів

НАДЛИ́ШОК (кількість кого-, чого-небудь, що перевищує потребу), ЛИ́ШОК, НА́ДМІР, ПЕРЕБІ́Р розм.Надлишок хліба; Надлишок робочої сили; Повіки самі злипаються, і надмір сльозової води між ними випливає назовні (Ірина Вільде); Дійсні факти і справжні люди не терплять ні перебору, ні недобору (В. Минко).
НА́ДМІРчого (вищий ступінь вияву, розвитку чого-небудь - перев. почуттів, фізичних та духовних сил і т. ін.), НАДЛИ́ШОК, ЗАЙВИНА́, ПОВНОТА́, ПО́ВІНЬпоет., ПОВНОВО́ДДЯпоет., НА́ТОВПрозм., ПО́ВНЯрідше, ПО́ВНЯВАрідше.Вона зиркала на всіх своїми чималими веселими та ясними карими очима, неначе на всіх бризкала з очей надміром свого щастя-долі (І. Нечуй-Левицький); Надмір сил у кожнім русі, Кров жива в ударі кожнім (М. Рильський); - Та-ак! - не витримав напруження хтось у перших рядах крісел і ніби видихнув зайвину широкого захоплення (І. Ле); Від повноти почуттів Котовський ляснув Ласточкіна по плечу (Ю. Смолич); ..В погляді його була повінь гніву (О. Довженко); Повноводдя почуттів; Личко од натовпу почуттів та від сліз горіло (Панас Мирний).

Словник синонімів

НАДМІ́РНІСТЬ (те, що перевищує звичайний ступінь, норму чого-небудь); ГІПЕРТРОФІ́Якнижн. (надмірність у розвитку, надлишок яких-небудь властивостей, якостей); НАДУЖИТТЯ́ (уживання чого-небудь понад міру); КРА́ЙНОЩІмн., КРА́ЙНІСТЬ (те, що становить крайній ступінь чого-небудь); ПЕРЕГИ́Н (надмірність, що призводить до порушення правильної лінії діяльності, поведінки і т. ін.). Надмірність вологи в ґрунті; Карпоярівці ніколи не відзначалися тілесними надмірностями, простіше кажучи, серед них не було товстих (П. Загребельний); Антін Глущук [герой твору "Визволена земля" С. Чорнобривця] - жива, живо відчутна людина, написана без фальші, без надужиття (Ю. Смолич); Він ладен був іти на будь-які крайнощі.., аби лиш здобути те, чому й ціни нема і що зветься коханням (О. Гончар); Досить часто зустрічаються у виступах деяких критиків дві крайності (О. Левада); - Звичайно, одягатися треба чисто, але мені здається, що в тебе у цьому питанні невеличкий перегин (О. Донченко). - Пор. 1. на́дмір.
НА́ДТО (більше від звичайної норми, міри, межі), ЗАНА́ДТО, НАДМІ́РНО, НАДМІ́РУ, ПОНАДМІ́РУ, НЕПОМІ́РНОпідсил.,НАД (ПО́НАД, ЧЕ́РЕЗ) МІ́РУ, НЕ В МІ́РУрозм., ДУ́ЖЕ ВЖЕрозм., ЧЕ́РЕЗ КРАЙпідсил. розм.,НАДМІ́Ррідше; ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНО (підкреслено надмірно). Це була надто марудна й обтяжлива ноша (Я. Баш); Один матрос надто сильно загріб, і весло зламалося (М. Трублаїні); Пан писар був на зріст високий, навіть занадто високий (Б. Грінченко); Наші літературні редактори.. іноді надмірно захоплюються "причісуванням" мови на один лад (М. Рильський); Яремі хотілося сміятися з надміру тендітного німця (П. Загребельний); Очі Любові Прохорівни непомірно розкрилися в орбітах (І. Ле); Мовчати й переживати самому все, що сталося в цей вечір і що взнав, - було над міру (І. Ле і О. Левада); На подвір’ї управитель.. незлобно пересварюється зі своєю не в міру ревнивою дружиною (М. Стельмах); Горілки не вживав [Кузьма Трохимович] так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); Він побачив людей трохи запізно, надмір захоплений своєю їздою (Н. Рибак); Галка сиділа навпочіпки біля буфета, перебільшено заклопотано переставляла посуд (Ю. Мушкетик). - Пор. ду́же.